У Києві ініціюють створення скверу Самійла Кішки

Директор Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) "Стародавній Київ" пропонує створити на Подолі сквер на честь козацького гетьмана Самійла Кішки.

Про це повідомив директор заповідника "Стародавній Київ", засновник та голова громадської організації "Україна Інкогніта" Роман Маленков.

"Я тривалий час дивувався, чому так мало козаків мають чітку історично-культурно-популяризаційну прив'язку до Києва. Навіть у румунському Галаці є два мікрорайони із назвою Мазепа… Це все елементи історичної пам'яті, які були дуже ретельно і перфекційно винищені москвою і росією. Їх потрібно повертати", – написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Маленков.

Згідно з історичними даними, у 1570-ті роки Самійло Кішка потрапив у турецький полон і був рабом, прикутим до весла на галері. Дав обітницю святому Миколаю, що у випадку звільнення побудує храм, йому присвячений. Самійло Кішка повернувся до Києва і виконав обітницю – збудував церкву Миколи Доброго. Це була велика п'ятибанна дерев'яна церква з дзвіницею. На початку 18 століття біля храму звели муровану дзвіницю, пізніше сам храм згорів, і вже у 19 столітті його відновили мурованим, у стилі класицизму, за проектом Андрія Меленського. Церкву Миколи Доброго зруйнували більшовики у 1930-ті роки, а дзвіниця залишилася. 

"Нині у ній греко-католицький храм, а поряд шмат землі, із бур'янами і кущами. В кутку, у хащах, безхатьки й п'яниці зробили собі стихійну вбиральню. Площа цієї ділянки – близько 600 кв.м – абсолютно достатньо щоб облаштувати сквер, присвячений Самійлу Кішці. На проект скверу оголосимо прозорий конкурс", – зазначив Маленков.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.