У Києві ініціюють створення скверу Самійла Кішки

Директор Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) "Стародавній Київ" пропонує створити на Подолі сквер на честь козацького гетьмана Самійла Кішки.

Про це повідомив директор заповідника "Стародавній Київ", засновник та голова громадської організації "Україна Інкогніта" Роман Маленков.

"Я тривалий час дивувався, чому так мало козаків мають чітку історично-культурно-популяризаційну прив'язку до Києва. Навіть у румунському Галаці є два мікрорайони із назвою Мазепа… Це все елементи історичної пам'яті, які були дуже ретельно і перфекційно винищені москвою і росією. Їх потрібно повертати", – написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Маленков.

Згідно з історичними даними, у 1570-ті роки Самійло Кішка потрапив у турецький полон і був рабом, прикутим до весла на галері. Дав обітницю святому Миколаю, що у випадку звільнення побудує храм, йому присвячений. Самійло Кішка повернувся до Києва і виконав обітницю – збудував церкву Миколи Доброго. Це була велика п'ятибанна дерев'яна церква з дзвіницею. На початку 18 століття біля храму звели муровану дзвіницю, пізніше сам храм згорів, і вже у 19 столітті його відновили мурованим, у стилі класицизму, за проектом Андрія Меленського. Церкву Миколи Доброго зруйнували більшовики у 1930-ті роки, а дзвіниця залишилася. 

"Нині у ній греко-католицький храм, а поряд шмат землі, із бур'янами і кущами. В кутку, у хащах, безхатьки й п'яниці зробили собі стихійну вбиральню. Площа цієї ділянки – близько 600 кв.м – абсолютно достатньо щоб облаштувати сквер, присвячений Самійлу Кішці. На проект скверу оголосимо прозорий конкурс", – зазначив Маленков.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.