У Львові оцифрують архів Соломії Крушельницької

Музей Соломії Крушельницької у Львові розпочав роботу над оцифруванням мистецької спадщини української оперної співачки.

Про це повідомили в пресслужбі ЛМР.

Триває масштабне оцифрування фондів музею, які налічують понад 26 тисяч одиниць збереження. Серед них – особисті матеріали Соломії Крушельницької, архіви видатних українських співаків, зокрема Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Марії Крушельницької, Любки Колесси, а також документи композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

Особливу увагу приділено архіву Михайла Головащенка – одного з перших біографів Крушельницької. Серед матеріалів – рецензії з преси різних країн, переклади з європейських мов, фотографії, афіші, концертні програми та спогади, які вперше отримають цифрове втілення.

Проєкт реалізується у партнерстві з Галицьким музичним товариством, відновленим у 2020 році після восьмидесятирічної перерви. Саме ця інституція у XIX–XX століттях формувала музичне середовище Львова та виховала цілу плеяду митців світового рівня – серед них Соломія Крушельницька, Василь Барвінський, Стефан Ашкеназі й Рауль Кочальський.

Метою платформи є не лише збереження унікальних архівів, а й популяризація української музичної культури у світі, створення відкритого ресурсу для дослідників, виконавців і поціновувачів класики.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.