Україна розірвала усі угоди із Білоруссю у галузі архівної справи

8 червня 2022 року втратили чинність Угода про співробітництво від 1992 року та Протокол про спільні проєкти від 2008 року між архівами України та Білорусі

8 червня 2022 року втратили чинність такі міжнародні договори України міжвідомчого характеру:

Угода про співробітництво між Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України і Головним архівним управлінням при Раді Міністрів Республіки Білорусь, здійснена 22 квітня 1992 року.

Протокол про спільні проєкти Державного комітету архівів України і Департаменту з архівів та діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь, здійснений 18 вересня 2008 року.

"Перспективи налагодження будь-якої двосторонньої співпраці з білоруською стороною у галузі архівної справи відсутні. Дія цих документів припинена відповідно до рішення, про яке 20 червня 2022 року Укрдержархів поінформувало Міністерство закордонних справ України", - ідеться в повідомленні.

Державна архівна служба України звернулася до іноземних партнерів підтримати ініціативу українських архівістів і розірвати двосторонні міжнародні міжвідомчі угоди з "бєлархівом" та архівними установами пособника держави-агресора.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.