У Лукашенка дістали старий фейк про діда-бандерівця Президента Польщі

Російські пропагандисти плутають діда польського президента та Михайла Дуду – командира Української повстанської армії, який воював із поляками та брав участь у подіях на Волині в 1943 році

Генеральний прокурор режиму Лукашенка Андрєй Швєд заявив, що його відомство "вивчає діяльність" діда польського президента Анджея Дуди, який нібито воював на боці нацистів у роки Другої світової війни.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Зараз ми активно документуємо діяльність діда польського президента Дуди, який входив до складу українського карального батальйону, відзначився особливою жорстокістю насамперед на території Мінської та Вітебської областей", – заявив Швед.

Насправді дідів польського президента звали Никодим Мілевський (за материнською лінією), який воював у Другій світовій війні на боці Війська польського, та Алоїзій Дуда (за батьковою лінією), який займався вичинкою хутра і помер у 1992 році.

Російські пропагандисти плутають діда польського президента та Михайла Дуду – командира Української повстанської армії, який воював із поляками та брав участь у подіях на Волині в 1943 році.

 
Поручник УПА Михайло Дуда - однофамілець, але не дід Президента Польщі Анджея Дуди

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.