АНОНС: презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» запрошують на презентацію збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

Презентація відбудеться 24 червня 2022 року, об 11:00 у форматі онлайн.

У збірнику опубліковано дослідження щодо актуальних проблеми у вивченні періоду Великого терору в Україні, розглянуто історію спецділянки НКВС УРСР у Биківнянському лісі, як через результати археологічних розкопок, так і через персональні долі репресованих. Представлені статті щодо окремих постатей Биківнянського мартиролога.

До участі та виступів запрошені:

- Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, член-кореспондент НАН України;

- Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, упорядник збірника;

- Сергій Кокін, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук;

- Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

Модератор заходу – Тетяна Шептицька, заступник генерального директора НІМЗ "Биківнянські могили" з наукової роботи, кандидат філологічних наук, упорядник збірника.

Приєднатися можна за посиланням: https://us05web.zoom.us/j/7336654300...

Ідентифікатор конференції: 733 665 4300

Код доступу: JRD6Fh

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.