IN MEMORIAM: помер Богдан Якимович

Помер колишній директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Богдан Якимович

27 червня 2022 р. на 71-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв та кафедри історичного краєзнавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, заслужений працівник культури України, колишній директор Наукової бібліотеки Богдан Зіновійович Якимович.

 

Богдан Якимович відомий як учений-історик, книгознавець, франкознавець, дослідник видавничої діяльности Івана Франка. Був учнем академіка Ярослава Ісаєвича, відзначався широким колом наукових зацікавлень.

Йому належать сотні наукових публікацій, які переважно охоплюють період від останньої чверті ХІХ до початку ХХІ ст.: моноґрафії "Збройні сили України: нарис історії" (Львів, 1996), "Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст." (Львів, 1996), "Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти" (Львів, 2006), "Українська військова та воєнна історія" (Львів, 2015), а також збірник вибраних праць "Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці" (Львів, 2014).

Окрім того, Богдан Якимович був автором низки біографічних публікацій, упорядником і редактором збірників документів і матеріалів (відзначимо фундаментальну публікацію у чотирьох томах "Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження" (Львів, 2002, 2007), ініціатором перевидання визначних раритетів українського друку, збірок творів Івана Франка, Тараса Шевченка, Василя Стефаника.

Богдан Якимович був активним громадським діячем, зокрема, багато років очолював Львівське обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"), також був активним діячем Всеукраїнського товариства "Просвіта", співорганізатором Народного руху, заступником голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова.

Упродовж 1998–2007 рр. Богдан Якимович працював директором Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Він дуже любив книги, зібрав велику власну бібліотеку. На роки, коли бібліотеку очолював Богдан Якимович, припало чимало змін, передовсім розпочався процес компʼютеризації бібліотечної роботи, відбувалося оновлення фондів.

Богдан Якимович як директор особливу увагу приділяв розвитку наукової та видавничої діяльности бібліотеки, був одночасно й ініціатором, і виконавцем багатьох видавничих проєктів, головою редколегій кількох видавничих серій, започаткував фаховий науковий збірник "Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.