В Одесі вимагають демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову

Низка громадських організацій Одещини закликали очільника ОВА Максима Марченка демонтувати й передати на музейне зберігання пам’ятники Катерині ІІ та Олександру Суворову

Про це пише "Укрінформ".

 

"Повномасштабна військова агресія рф проти України спричинила переосмислення та переоцінку українцями історії існування та взаємовідносин двох держав…

На всіх етапах свого існування імперсько-російська та радянсько-комуністична системи продумано нав'язували на колонізованих українських територіях свої наративи про "спільну історію" та власну "велич", тим самим "маркуючи" окуповану територію, що сталою причиною засилля імперських топонімів та пам'ятників", – йдеться у зверненні до голови Одеської ОВА.

Зазначається, що цим зумовлено встановлення пам'ятників Катерині ІІ та Олександру Суворову, існування яких "використовується у пропаганді рф", сприяє "русифікації суспільної свідомості та публічного простору, укоріненню історичних міфів".

Ба більше, щодо пам'ятника Катерині ІІ існує низка судових рішень, якими визнані незаконними та скасовані нормативні документи, що були підставою для встановлення, а його охорона коштує місцевому бюджету близько 1500 тис. грн на рік.

Автори звернення констатують, що згідно з чинним законодавством дозвіл на "демонтаж монументів, які не мають статусу об'єкта культурної спадщини", з боку органів охорони культурної спадщини в цьому випадку не потрібен. Їх демонтаж і перенесення на зберігання до музейних установ звільнить від імперського маркування публічний простір, збереже ці пам'ятники від руйнації та дасть змогу використовувати як експонати для опису історичних подій.

У зверненні також наведені документи, які були використані у 2007 році як підстава для встановлення пам'ятника Катерині II, але згодом визнані нечинними та скасовані судами.






Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.