У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

78 років тому розпочалася військово-політична операція "Вісла", яка тривала до 29 липня 1947 року.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.
 
Під час операції "Вісла" за підтримки Радянського Союзу польський комуністичний режим депортував 140 тисяч українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя. Заарештовано й засуджено 315 цивільних, розстріляно 173 етнічних українців. Близько 10 тисяч було депортовано вже після "Вісли" в грудні 1947 року.
"Акцію проводили під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом "таємно" йшлося про "остаточне розв'язання української проблеми в Польщі". З квітня по липень 1947 року оперативна група "Вісла" провела 6357 бойових акцій, убила 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок і заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні. 3936 підозрюваних у співпраці з УПА, з них 823 жінок і 27 священників, ув'язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань багато ув'язнених українців загинули", – зазначила у виступі заступниця голови комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька.
Пам'ятне віче за участі представників влади, депутатів Львівської обласної ради, духовенства, громадських організацій провели біля пам'ятника "Жертвам депортацій українців у ХХ столітті". Спільно з аматорським хором "Надсяння", представниками товариств і об'єднань "Холмщина", "Лемківщина", "Бойківщина", "Любачівщина", "Надсяння" і "Закерзоння" присутні відправили молебень та поклали до пам'ятника жертвам депортацій українців лампадки та квіти.
 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".