У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

78 років тому розпочалася військово-політична операція "Вісла", яка тривала до 29 липня 1947 року.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.
 
Під час операції "Вісла" за підтримки Радянського Союзу польський комуністичний режим депортував 140 тисяч українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя. Заарештовано й засуджено 315 цивільних, розстріляно 173 етнічних українців. Близько 10 тисяч було депортовано вже після "Вісли" в грудні 1947 року.
"Акцію проводили під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом "таємно" йшлося про "остаточне розв'язання української проблеми в Польщі". З квітня по липень 1947 року оперативна група "Вісла" провела 6357 бойових акцій, убила 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок і заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні. 3936 підозрюваних у співпраці з УПА, з них 823 жінок і 27 священників, ув'язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань багато ув'язнених українців загинули", – зазначила у виступі заступниця голови комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька.
Пам'ятне віче за участі представників влади, депутатів Львівської обласної ради, духовенства, громадських організацій провели біля пам'ятника "Жертвам депортацій українців у ХХ столітті". Спільно з аматорським хором "Надсяння", представниками товариств і об'єднань "Холмщина", "Лемківщина", "Бойківщина", "Любачівщина", "Надсяння" і "Закерзоння" присутні відправили молебень та поклали до пам'ятника жертвам депортацій українців лампадки та квіти.
 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.