Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

У Польщі українці прибрали могили воїнів армії Української Народної Республіки, які знайшли свій останній спочинок на люблінському православному кладовищі.

Про це у повідомило Українське Товариство у Любліні.

В акції взяли участь як представники давньої української діаспори міста, так і новоприбулі українці, які знайшли прихисток у Любліні після початку повномасштабного російського вторгнення. Організатори відзначили активну участь чотирьох поколінь – від наймолодших (3 роки) до найстарших (83 роки), що свідчитьпро глибоку шану та передачу традиції догляду за місцями поховань борців за волю України. 

Учасники прибрали територію навколо могил від сміття та бур'янів, помили пам'ятник воїнам УНР, очистили козацькі хрести від моху, а також оновили насадження барвінку та квітів.

На люблінському православному кладовищі покояться воїни армії УНР, які у 1918-1920 роках боролися за незалежну Україну та після поразки визвольних змагань опинилися в еміграції у Польщі, обравши Люблін та його околиці місцем свого проживання. Ці воїни також були союзниками поляків у боротьбі проти більшовиків у 1920 році.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.