Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

У Польщі українці прибрали могили воїнів армії Української Народної Республіки, які знайшли свій останній спочинок на люблінському православному кладовищі.

Про це у повідомило Українське Товариство у Любліні.

В акції взяли участь як представники давньої української діаспори міста, так і новоприбулі українці, які знайшли прихисток у Любліні після початку повномасштабного російського вторгнення. Організатори відзначили активну участь чотирьох поколінь – від наймолодших (3 роки) до найстарших (83 роки), що свідчитьпро глибоку шану та передачу традиції догляду за місцями поховань борців за волю України. 

Учасники прибрали територію навколо могил від сміття та бур'янів, помили пам'ятник воїнам УНР, очистили козацькі хрести від моху, а також оновили насадження барвінку та квітів.

На люблінському православному кладовищі покояться воїни армії УНР, які у 1918-1920 роках боролися за незалежну Україну та після поразки визвольних змагань опинилися в еміграції у Польщі, обравши Люблін та його околиці місцем свого проживання. Ці воїни також були союзниками поляків у боротьбі проти більшовиків у 1920 році.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?