В Одесі вимагають демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову

Низка громадських організацій Одещини закликали очільника ОВА Максима Марченка демонтувати й передати на музейне зберігання пам’ятники Катерині ІІ та Олександру Суворову

Про це пише "Укрінформ".

 

"Повномасштабна військова агресія рф проти України спричинила переосмислення та переоцінку українцями історії існування та взаємовідносин двох держав…

На всіх етапах свого існування імперсько-російська та радянсько-комуністична системи продумано нав'язували на колонізованих українських територіях свої наративи про "спільну історію" та власну "велич", тим самим "маркуючи" окуповану територію, що сталою причиною засилля імперських топонімів та пам'ятників", – йдеться у зверненні до голови Одеської ОВА.

Зазначається, що цим зумовлено встановлення пам'ятників Катерині ІІ та Олександру Суворову, існування яких "використовується у пропаганді рф", сприяє "русифікації суспільної свідомості та публічного простору, укоріненню історичних міфів".

Ба більше, щодо пам'ятника Катерині ІІ існує низка судових рішень, якими визнані незаконними та скасовані нормативні документи, що були підставою для встановлення, а його охорона коштує місцевому бюджету близько 1500 тис. грн на рік.

Автори звернення констатують, що згідно з чинним законодавством дозвіл на "демонтаж монументів, які не мають статусу об'єкта культурної спадщини", з боку органів охорони культурної спадщини в цьому випадку не потрібен. Їх демонтаж і перенесення на зберігання до музейних установ звільнить від імперського маркування публічний простір, збереже ці пам'ятники від руйнації та дасть змогу використовувати як експонати для опису історичних подій.

У зверненні також наведені документи, які були використані у 2007 році як підстава для встановлення пам'ятника Катерині II, але згодом визнані нечинними та скасовані судами.






Теми

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?