В Одесі вимагають демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову

Низка громадських організацій Одещини закликали очільника ОВА Максима Марченка демонтувати й передати на музейне зберігання пам’ятники Катерині ІІ та Олександру Суворову

Про це пише "Укрінформ".

 

"Повномасштабна військова агресія рф проти України спричинила переосмислення та переоцінку українцями історії існування та взаємовідносин двох держав…

На всіх етапах свого існування імперсько-російська та радянсько-комуністична системи продумано нав'язували на колонізованих українських територіях свої наративи про "спільну історію" та власну "велич", тим самим "маркуючи" окуповану територію, що сталою причиною засилля імперських топонімів та пам'ятників", – йдеться у зверненні до голови Одеської ОВА.

Зазначається, що цим зумовлено встановлення пам'ятників Катерині ІІ та Олександру Суворову, існування яких "використовується у пропаганді рф", сприяє "русифікації суспільної свідомості та публічного простору, укоріненню історичних міфів".

Ба більше, щодо пам'ятника Катерині ІІ існує низка судових рішень, якими визнані незаконними та скасовані нормативні документи, що були підставою для встановлення, а його охорона коштує місцевому бюджету близько 1500 тис. грн на рік.

Автори звернення констатують, що згідно з чинним законодавством дозвіл на "демонтаж монументів, які не мають статусу об'єкта культурної спадщини", з боку органів охорони культурної спадщини в цьому випадку не потрібен. Їх демонтаж і перенесення на зберігання до музейних установ звільнить від імперського маркування публічний простір, збереже ці пам'ятники від руйнації та дасть змогу використовувати як експонати для опису історичних подій.

У зверненні також наведені документи, які були використані у 2007 році як підстава для встановлення пам'ятника Катерині II, але згодом визнані нечинними та скасовані судами.






Теми

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.