Відкрилася виставка «Лендліз. Перезавантаження»

Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував новий виставковий проєкт “Лендліз. Перезавантаження”

Як повідомляє Укрінформ, експозиція присвячена історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що нині триває.

 

"Як ви знаєте, США вдруге відкривають лендліз. Вперше це було для антигітлерівської коаліції, цього разу відкрили для антипутінської коаліції. Тут ви побачите деякі експонати, які ніколи ніхто не бачив, які розповідають про перший етап лендлізу під час Другої світової війни і про події захисту незалежності України тут і зараз", - сказав міністр культури та інформації політики Олександр Ткаченко.

Глава МКІП додав, що Україна дуже вдячна Америці за допомогу, але нині очевидно, що зброї наразі не вистачає. "Тому це ще й нагадування того, що війна досі триває, програма лендлізу потрібна. Як перемогли гітлера, так переможемо й зараз", - зазначив він.

На виставці представлені експонати, надані американськими та українськими інституціями. Один із найновіших – протитанковий ракетний комплекс "Джавелін", який 27 червня знищив ворожий танк. Є й фрагмент понівеченого прапору.

"Я відчув злість, коли побачив таку наругу над прапором", - розповів американський доброволець із позивним "Рейнмен", який знайшов цей прапор та передав у музей.

Він зазначив, що дуже вражений гостинністю та відкритістю українців і не виключає того, що у майбутньому хотів би жити в Україні.

Куратор виставки Андрій Солонець додав, що виставка працюватиме тут близько півтора місяця.

Вхід коштує 30 грн для дорослих та 20 для студентів та школярів.

Виставка демонструє неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми лендлізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

Її розміщено в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. Художник – Антон Логов.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.