В Чернігові з'явився проспект Левка Лук'яненка

Чернігівська міська рада перейменувала 20 міських топонімів

28 липня Чернігівська міська рада перейменувала 15 вулиць та 5 провулків, що мали російські, білоруські та радянські назви.

Протягом чотирьох місяців робоча група до якої увійшли історики, співробітники Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, військові та громадськість, визначилася зі 148 найменуваннями, що вимагають заміни і поетапно їх опрацьовує. 

На липневе засідання сесії був підготовлений перший пакет назв для зміни, який депутати розглянули і прийняли відповідні рішення. Погодили ті вулиці, стосовно яких не виникло дискусій, а от три виключили з проєкту рішення. 

Відповідно до ухваленого рішення вулиця Рокосовського тепер називатиметься проспектом Левка Лук'яненка.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.