Ткаченко закликав бути виваженими при декомунізації

Міністр культури Ткаченко вважає, що українцям варто "не допустити знищення пам'яті про справді значущих для України історичних постатей та пам'яток"

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав на брифінгу в Медіацентрі Україна.

"У процесі очищення публічного простору від російської імперської тоталітарної спадщини важливо не допустити знищення пам'яті про справді значущих для України, конкретного міста або села історичних постатей. Кого ми маємо на увазі? Тих, хто зробив важливий внесок у розвиток української або світової науки, культури чи суспільного життя, були прихильними та толерантними до України та української культури, визнавали її, разом з іншими боролися із тотальним режимом чи зазнали переслідування", - зазначив міністр.

За словами Ткаченка, твори мистецтва, щодо яких є суспільний консенсус, можна переміщати в інший простір. Варто пропонувати тимчасові рішення щодо тих чи інших пам'яток, в тому числі й маскування та закривання, аби уникнути поспішних рішень та не допустити втрати культурного надбання.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.