Громада на Галичині відмовилася проводити декомунізацію

На сесії Підгороднянської сільської ради розглянули питання про доцільність перейменування вулиць, які пов’язані з радянським минулим

Сесія Підгороднянської сільської ради (Тернопільський район, Тернопільська область) ухвалила рішення не перейменовувати вулиці з радянськими назвами. Йдеться про вулицю Чалдаєва у Великому Ходачкові, вулиці 8 Березня та Колгоспну в Драганівці, вулицю 8 Березня у селі Забойки та вулиці Жовтнева, Чалдаєва і Чалдаєва-бічна в Почапинцях.

Перед сесією старости села провели опитування серед жителів цих вулиць. Переважна більшість висловилася проти перейменування.

На підставі цього опитування 16 з 22 депутатів сільської ради вирішили не виконувати вимог законів про декомунізацію.

 
Депутати Підгороднянської сільської ради

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.