Громада на Галичині відмовилася проводити декомунізацію

На сесії Підгороднянської сільської ради розглянули питання про доцільність перейменування вулиць, які пов’язані з радянським минулим

Сесія Підгороднянської сільської ради (Тернопільський район, Тернопільська область) ухвалила рішення не перейменовувати вулиці з радянськими назвами. Йдеться про вулицю Чалдаєва у Великому Ходачкові, вулиці 8 Березня та Колгоспну в Драганівці, вулицю 8 Березня у селі Забойки та вулиці Жовтнева, Чалдаєва і Чалдаєва-бічна в Почапинцях.

Перед сесією старости села провели опитування серед жителів цих вулиць. Переважна більшість висловилася проти перейменування.

На підставі цього опитування 16 з 22 депутатів сільської ради вирішили не виконувати вимог законів про декомунізацію.

 
Депутати Підгороднянської сільської ради

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.