Влада Славути не хоче зносити пам'ятник енкаведисту

Міський голова Славути відмовився проводити демонтаж погруддя енкаведисту Антону Одусі

Про це повідомляє проєкт "Декомунізація. Україна".

 

У місті Славута на Хмельниччині міський голова відмовився проводити демонтаж погруддя Антону Одусі, яке стоїть біля міського краєзнавчого музею.

Антон Одуха – енкаведист, керівник збройного загону, сумновідомого своєю жорстокістю та вбивствами мирного українського населення на Волині, персональний пенсіонер СРСР, Герой Радянського Союзу (від 7 серпня 1944 року).
Від жовтня 1932 року до березня 1934 року служив у військах НКВС в місті Тула. Від вересня 1936 року Одуха – вчитель початкової школи у селі Бараннє, а згодом – завідувач Стриганської початкової школи. Від листопада 1942 року Антон Одуха був командиром загону імені Михайлова, перетвореного у вересні 1943 року на партизанське з'єднання, що діяло до травня 1944 року.
 
Загін під керівництвом Одухи, 13 травня 1944 в бою під селом Стригани вбив близько 155 новобранців УПА. Також за словами очевидців, одухівці не раз забирали у селян харчі та навіть убивали мирних жителів. Наприклад, у Стриганах та Крупці вони вбили сім'ю Мельників. Тільки у селі Крупець загін вбив 23 мирних жителів різного віку. Від 1945 року Антон Одуха перебував на радянській роботі. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.