Влада Славути не хоче зносити пам'ятник енкаведисту

Міський голова Славути відмовився проводити демонтаж погруддя енкаведисту Антону Одусі

Про це повідомляє проєкт "Декомунізація. Україна".

 

У місті Славута на Хмельниччині міський голова відмовився проводити демонтаж погруддя Антону Одусі, яке стоїть біля міського краєзнавчого музею.

Антон Одуха – енкаведист, керівник збройного загону, сумновідомого своєю жорстокістю та вбивствами мирного українського населення на Волині, персональний пенсіонер СРСР, Герой Радянського Союзу (від 7 серпня 1944 року).
Від жовтня 1932 року до березня 1934 року служив у військах НКВС в місті Тула. Від вересня 1936 року Одуха – вчитель початкової школи у селі Бараннє, а згодом – завідувач Стриганської початкової школи. Від листопада 1942 року Антон Одуха був командиром загону імені Михайлова, перетвореного у вересні 1943 року на партизанське з'єднання, що діяло до травня 1944 року.
 
Загін під керівництвом Одухи, 13 травня 1944 в бою під селом Стригани вбив близько 155 новобранців УПА. Також за словами очевидців, одухівці не раз забирали у селян харчі та навіть убивали мирних жителів. Наприклад, у Стриганах та Крупці вони вбили сім'ю Мельників. Тільки у селі Крупець загін вбив 23 мирних жителів різного віку. Від 1945 року Антон Одуха перебував на радянській роботі. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.