На Хмельниччині знайшли фрагменти давніх скульптур зі скельного монастиря. ФОТО

У селі Маліївці на Хмельниччині на території кладовища виявили три фрагменти давньої скульптури, яка колись була частиною комплексу скельного монастиря.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла т.в.о. директора Малієвецького обласного історико-культурного музею, голова громадської організації "Малієвецька спадщина" Анастасія Донець.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Уламки цієї скульптури мені показав батько під час прогулянки. Ми повернули на кладовище, де були скульптури святого Яна, святого Онуфрія і уламки скульптури, яку важко ідентифікувати. За місцевими переказами, всі ці скульптури були в древньому комплексі скельного монастиря", - зазначила Донець.

За її словами, в архівних документах виявили детальні описи цих скульптур. Відомо, що на початку ХХ ст. біля монастирської церкви посередині озера стояли скульптури Іоанна Предтечі та Ісуса Христа, скомпоновані у фонтан. Як розповідають старожили села, на тамтешній території була ще одна скульптура Ісуса Христа, але всі їх розбили у 1960-х роках.

"Ми знайшли три фрагменти – торс, ноги і ступні з ягнятком. Коли ми ці фрагменти перевезли до музею, то за допомогою мистецтвознавців та реставраторів попередньо готові говорити про те, що це Іоанн Предтеча. У нас бракує голови, рук та сегментів, які б з'єднували ці частини.

За пропозицією реставратора Миколи Бендюка, можна на великому металевому хресті на штирях зафіксувати один до одного ці фрагменти так, як античні скульптури виставляють у європейських музеях. Про те, щоб додавати сучасним скульпторам фрагменти, яких бракує, не може бути і мови. Світова практика таке заперечує", - додала Донець.

Як розповіла т.в.о. директора музею, скульптура святого Яна наразі встановлена над джерелом святого Яна, а святого Онуфрія – над водоспадом. Усі вони, як і Іоанн Предтеча, за попередньою інформацією, виготовлені з оолітового вапняку.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Щодо датування (скульптур – ред.), ми не можемо нічого сказати. Ми точно знаємо, що на початку XX ст. ці скульптури вже були і знаходилися в стані певного декадансу. Зважаючи на те, що скульптура Іоанна Предтечі дуже динамічна, вона створена у стилі бароко.

У скульптурі святого Онуфрія теж добре читається бароко. Скульптура святого Яна досить статична. З цього ми можемо робити висновок, що скульптури Іоанна Предтечі та святого Онуфрія належать руці одного майстра, а святий Ян – якомусь простішому майстру", - говорить Донець.

На території музею планують у майбутньому створити лапідарій, де зберуть скульптури.

Донець також повідомила, що в одній із садиб у Маліївцях виявили уламки скульптур. За місцевими переказами там жив скульптор, який міг виготовляти скульптури для монастиря або графа Орловського. Найближчим часом виявлені фрагменти обстежать.

 
Фото: Анастасія Донець

Село Маліївці відоме палацом Орловських, закладеним 1788 року. Будівля зведена у стилі раннього французького класицизму. Палац оточений парком зі ставками, фонтанами, де росте понад 80 видів старих дерев. З-поміж іншого там збереглася водонапірна вежа та джерело питної води. Туристів до Маліївців вабить і 18-метрова скеля з водоспадом, в середині якої розміщена двоповерхова печера, пов'язана з давнім монастирем.

Будівля палацу використовувалася для потреб дитячого протитуберкульозного санаторію "Світанок", але цього року заклад ліквідували і створили там обласний історико-культурний музей.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".