На Хмельниччині знайшли фрагменти давніх скульптур зі скельного монастиря. ФОТО

У селі Маліївці на Хмельниччині на території кладовища виявили три фрагменти давньої скульптури, яка колись була частиною комплексу скельного монастиря.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла т.в.о. директора Малієвецького обласного історико-культурного музею, голова громадської організації "Малієвецька спадщина" Анастасія Донець.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Уламки цієї скульптури мені показав батько під час прогулянки. Ми повернули на кладовище, де були скульптури святого Яна, святого Онуфрія і уламки скульптури, яку важко ідентифікувати. За місцевими переказами, всі ці скульптури були в древньому комплексі скельного монастиря", - зазначила Донець.

За її словами, в архівних документах виявили детальні описи цих скульптур. Відомо, що на початку ХХ ст. біля монастирської церкви посередині озера стояли скульптури Іоанна Предтечі та Ісуса Христа, скомпоновані у фонтан. Як розповідають старожили села, на тамтешній території була ще одна скульптура Ісуса Христа, але всі їх розбили у 1960-х роках.

"Ми знайшли три фрагменти – торс, ноги і ступні з ягнятком. Коли ми ці фрагменти перевезли до музею, то за допомогою мистецтвознавців та реставраторів попередньо готові говорити про те, що це Іоанн Предтеча. У нас бракує голови, рук та сегментів, які б з'єднували ці частини.

За пропозицією реставратора Миколи Бендюка, можна на великому металевому хресті на штирях зафіксувати один до одного ці фрагменти так, як античні скульптури виставляють у європейських музеях. Про те, щоб додавати сучасним скульпторам фрагменти, яких бракує, не може бути і мови. Світова практика таке заперечує", - додала Донець.

Як розповіла т.в.о. директора музею, скульптура святого Яна наразі встановлена над джерелом святого Яна, а святого Онуфрія – над водоспадом. Усі вони, як і Іоанн Предтеча, за попередньою інформацією, виготовлені з оолітового вапняку.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Щодо датування (скульптур – ред.), ми не можемо нічого сказати. Ми точно знаємо, що на початку XX ст. ці скульптури вже були і знаходилися в стані певного декадансу. Зважаючи на те, що скульптура Іоанна Предтечі дуже динамічна, вона створена у стилі бароко.

У скульптурі святого Онуфрія теж добре читається бароко. Скульптура святого Яна досить статична. З цього ми можемо робити висновок, що скульптури Іоанна Предтечі та святого Онуфрія належать руці одного майстра, а святий Ян – якомусь простішому майстру", - говорить Донець.

На території музею планують у майбутньому створити лапідарій, де зберуть скульптури.

Донець також повідомила, що в одній із садиб у Маліївцях виявили уламки скульптур. За місцевими переказами там жив скульптор, який міг виготовляти скульптури для монастиря або графа Орловського. Найближчим часом виявлені фрагменти обстежать.

 
Фото: Анастасія Донець

Село Маліївці відоме палацом Орловських, закладеним 1788 року. Будівля зведена у стилі раннього французького класицизму. Палац оточений парком зі ставками, фонтанами, де росте понад 80 видів старих дерев. З-поміж іншого там збереглася водонапірна вежа та джерело питної води. Туристів до Маліївців вабить і 18-метрова скеля з водоспадом, в середині якої розміщена двоповерхова печера, пов'язана з давнім монастирем.

Будівля палацу використовувалася для потреб дитячого протитуберкульозного санаторію "Світанок", але цього року заклад ліквідували і створили там обласний історико-культурний музей.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»