У Хмельницькому створюють музей-криївку. ВІДЕО

У Хмельницькому створюють перший в області музей-криївку, для якого зараз збирають експонати.

Про це йдеться у сюжеті МТРК "Місто".

 

"У Хмельницькому створюють повстанську криївку часів ОУН та УПА. Облаштують своєрідний музей у приміщенні колишнього тиру. Цю будівлю поруч зі стадіоном у мікрорайоні Гречани торік передали на баланс спортивно-культурного центру "Плоскирів".

Організатори переконані, що історичні події повстанської боротьби воїнів УПА в області ще мало відомі хмельничанам", – зазначають у сюжеті.

Як розповіла організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності культурно-спортивного центру "Плоскирів" Ольга Шевцова, ідею оформлення криївки почерпнули в аналогічних закладах, які відвідали для ознайомлення.

Найближчим часом у приміщенні проведуть ремонт. Музей буде інтерактивним: діти зможуть приходити на екскурсію, а після неї – піти в тир.

"Мешканці подільського краю активно підтримували і передавали продукти, медикаменти воїнам ОУН та УПА. Історики кажуть про те, що було понад 200 криївок. Вони були не тільки в лісі, а й штабні криївки, криївки, де воїни ОУН та УПА могли лікуватися, були підпільні друкарні, де друкувалися листівки. Ми будемо про це все дітям розказувати. Плануємо, що вони зможуть і надрукувати свою повстанську листівку", – додала Шевцова.

Наразі спортивно-культурний центр почав збирати експонати для схрону українських повстанців. Жителів міста просять передати майбутньому музею старовинні речі, гасові лампи, одяг часів Другої світової війни, друкарську машинку.

Зазначається, що наразі це єдиний музей-криївка в області. Відкрити заклад планують вже на початку літа.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.