У Хмельницькому створюють музей-криївку. ВІДЕО

У Хмельницькому створюють перший в області музей-криївку, для якого зараз збирають експонати.

Про це йдеться у сюжеті МТРК "Місто".

 

"У Хмельницькому створюють повстанську криївку часів ОУН та УПА. Облаштують своєрідний музей у приміщенні колишнього тиру. Цю будівлю поруч зі стадіоном у мікрорайоні Гречани торік передали на баланс спортивно-культурного центру "Плоскирів".

Організатори переконані, що історичні події повстанської боротьби воїнів УПА в області ще мало відомі хмельничанам", – зазначають у сюжеті.

Як розповіла організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності культурно-спортивного центру "Плоскирів" Ольга Шевцова, ідею оформлення криївки почерпнули в аналогічних закладах, які відвідали для ознайомлення.

Найближчим часом у приміщенні проведуть ремонт. Музей буде інтерактивним: діти зможуть приходити на екскурсію, а після неї – піти в тир.

"Мешканці подільського краю активно підтримували і передавали продукти, медикаменти воїнам ОУН та УПА. Історики кажуть про те, що було понад 200 криївок. Вони були не тільки в лісі, а й штабні криївки, криївки, де воїни ОУН та УПА могли лікуватися, були підпільні друкарні, де друкувалися листівки. Ми будемо про це все дітям розказувати. Плануємо, що вони зможуть і надрукувати свою повстанську листівку", – додала Шевцова.

Наразі спортивно-культурний центр почав збирати експонати для схрону українських повстанців. Жителів міста просять передати майбутньому музею старовинні речі, гасові лампи, одяг часів Другої світової війни, друкарську машинку.

Зазначається, що наразі це єдиний музей-криївка в області. Відкрити заклад планують вже на початку літа.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".