На Хмельниччині знайшли підземну галерею та артефакти часів Золотої Орди

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині археологи під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону виявили раніше не відому підземну галерею, а також артефакти трипільської культури та часів Золотої Орди

Про це розповів кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

 

"Дослідження в сквері поблизу Вірменського бастіону проводились на замовлення Музею мініатюр "Замки України". Для облаштування додаткового входу з вулиці Замкова вздовж муру була закладена траншея завдовжки 8 і завширшки 3 м. Мур споруджений у другій половині ХХ ст. при облаштуванні скверу. Колись тут існував проїзд із вулиці Францисканської на сучасну Замкову. Археологічні дослідження в цьому місці дали цікаві та несподівані результати", - зазначив Нечитайло.

За його словами, на глибині 0,4-0,5 м в південній частині траншеї виявили кут кам'яниці, що відома з планів середини XVIII ст. Станом на 1810 рік там знаходився "Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды". Увесь інший простір траншеї був зайнятий засипкою, в якій зустрічались артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби середньовіччя і нового часу.

Вже на глибині 3 м археологи натрапили на фрагмент фундаменту більш ранньої кам'яниці, що датується XVII ст., а поруч – залишки господарської ями другої половини ХІІІ – першої половини XIV ст., коли місто було частиною Золотої Орди. Серед матеріалів того часу – фрагменти чаш на кільцевому піддоні, одна з яких вкрита зсередини поливою, та монета. Археологи сподіваються, що монета допоможе чіткіше датувати золотоординську яму.

"Північніше було відкрито заглиблений котлован житла кінця XVI-початку XVII ст., який зруйнував надзвичайно цікаву споруду більш раннього періоду. Після зачистки котловану житла в північній частині, під стовповою ямою відкрився фрагмент підземної галереї. Підземелля видовбане в підземний спосіб частково в суглинку і скельних породах. Має ширину 1 м, висоту 1,8 м. В місці виявлення склепіння пошкоджене котлованом житла. Продовження галереї в північно-східному напрямку теж повністю завалене. Втім, відкриття навіть невеликого фрагменту подібної підземної архітектури є великою удачею", - додав Нечитайло.

Керівник експедиції наголошує, що це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.

Нечитайло зауважив, що Музей мініатюр "Замки України" та виконавці археологічних досліджень докладуть зусиль, аби забезпечити консервацію та музеєфікацію фрагменту унікального підземелля.

Роботи на Вірменському бастіоні проводили Дмитро Тимчук, Петро Болтанюк, Євген Левінзон, Олександр Омельченко, Ільдар Яхієв.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.