Керівники східноєвропейський держав написали лист-звернення про європейську пам’ять

Керівники Естонії, Литви, Латвії, Польщі і Румунії підписали спільне звернення до Євросоюзу приділити більше уваги засудженню злочинів усіх тоталітарних режимів ХХ століття та вшануванню пам’яті їх жертв

 

Спільний лист-звернення про європейську пам'ять

Дорогі колеги,

Жорстока неспровокована та невиправдана агресивна війна Російської Федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який нехтує та навіть прагне знищити міжнародний правопорядок. Це тривожне нагадування про не дуже далеке минуле, зокрема про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.

Тло та коріння ідеології нинішнього кремлівського режиму в багатьох випадках є відображенням попередників нещодавньої Росії: СРСР та Російської імперії. Росія ніколи не засуджувала совєтські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом підтримує совєтську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України, використовуючи правові, політичні інструменти та інструменти підвищення обізнаності. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого, ми не зможемо ефективно запобігати майбутнім злочинам на нашому континенті та розслідувати нинішні злочини в Україні.

Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та злочини режиму стали обов'язковою частиною навчання історії в наших освітніх системах. Водночас пам'ять і знання про совєтські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.

Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для просування наративів європейської пам'яті в усьому ЄС, які зрештою мають стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб узяти на себе цю скоординовану роль, і такий жест також був би своєчасним і дуже актуальним у світлі безпрецедентного рівня російської дезінформації, включно з питаннями європейської історії.

За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні за допомогою створення Платформи європейської пам'яті та сумління. ЄС може зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі було б дуже важливим кроком у забезпеченні належної пам'яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі совєтським, у наших зусиллях підвищити обізнаність та запобігти подібним злочинам, – зупинити їх в Україні та віддати данину пам'яті жертвам.

Ми дуже розраховуємо на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС.

Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонської Республіки

Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвійської Республіки

Ґітанас Науседа, Президент Литовської Республіки

Матеуш Моравецький, прем'єр-міністр Республіки Польща

Клаус Йоганніс, президент Румунії

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.