У Парижі вшанували пам'ять Петлюри, а в Роттердамі - Коновальця

Українські громади та дипломати вшанували пам'ять видатних українців - Симона Петлюри (у Франції) та Євгена Коновальця (у Нідерландах)

29 травня українська громада Франції вшанувала пам'ять Симона Петлюри, який загинув 25 травня 1926 року у Парижі. Церемонію покладання квітів за участю дипломатів та Посла України Вадима Омельченко проведено біля могили головного атамана військ Української Народної Республіки на кладовищі Монпарнас у Парижі.
 
"Симон Петлюра мав багато різних талантів – був письменником, журналістом, публіцистом, тобто мирною людиною. Але всім відома його думка, що Україна без війська не може існувати, тому в той час, коли в цьому виникла потреба, він очолив це військо.
Такий самий вибір – відкласти свої мирні заняття і піти до війська боронити нашу державу - зараз зробило багато українців. Майже весь колектив посольства тут, тому що Українська держава і Президент шанують пам'ять нашого видатного земляка", - сказав на церемонії посол України у Франції Вадим Омельченко.
У Роттердамі Посол України в Нідерландах Максим Кононенко разом зі співробітниками посольства та українцями, які проживають в Нідерландах, розгорнули українські прапори та поклали синьо-жовті квіти на могилу Євгена Коновальця.
 

"Разом з українською громадою вшанували пам'ять Євгена Коновальця, видатного українця борця за свободу та незалежність, якого 84 роки тому в Роттердамі вбив НКВД. Слава героям України!", – йдеться на фейсбук-сторінці посольства України в Нідерландах.

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, перший голова ОУН. Убитий 23 травня 1938 у нідерландському Роттердамі агентом радянських спецслужб. Могила Коновальця знаходиться у Роттердамі.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.