Естонія прибере усі радянські пам'ятники з публічного простору

Уряд Естонії ухвалив рішення про усунення радянських пам'яток з публічного простору в найстисліші терміни

Про це повідомляє Суспільне.

 
Радянський танк у Нарві - місті з найбільшою в Естонії російськомовною громадою 

"Радянські пам'ятники треба прибрати з публічного простору, і ми зробимо це якнайшвидше. Конкретний час та порядок залежать від готовності і логістичного плану місцевих органів влади, ця логістика вимагає такої ж уваги, організації та участі від приватного сектору", — заявила Каллас.

Всього в Естонії наразі налічується від 200 до 400 таких пам'ятників.

За словами прем'єр-міністерки Естонії, російська агресія в Україні "розтяла рани в суспільстві", про які нагадують радянські пам'ятники, тому їх видалення з публічного простору необхідне, щоб уникнути додаткової напруги.

Зазначається, що можливе загострення напруженості виникло зокрема через деяку активність навколо так званого "нарвського танка" — радянського монумента, встановленого на честь звільнення Нарви під час Другої світової війни.

Водночас згідно з поясненнями глави МВС Естонії Лаурі Ляенеметса, причина того, що в Нарві біля пам'ятника-танка зібралися люди, була в необґрунтованих чутках. Однак жодних подій не сталося, оскільки поліція пояснила людям, що танк "не заберуть під покровом ночі".

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."