В Острозі перейменовують вулицю Йова Борецького та полковника Івана Литвиненка

Топонімічна комісія в Острозі ініціювала перейменування вулиць на честь святого ПЦУ та полковника Армії УНР

На фейсбук -сторінці Острозької міської ради з'явилася інформація про обговорення щодо перейменування вулиць і провулку в місті.

Серед трьох пропонованих для перейменування топонімів - провулок на честь Йова Борецького та вулиця Івана Литвиненка.

Йов Борецький - ректор Львівської та Київської братських шкіл, ігумен київського Михайлівського Золоверхого монастиря, у 1620 році відновив православну ієрархію на українських землях, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, публіцист, святий Православної церкви України.

Іван Литвиненко - полковник Армії УНР, інструктор старшинських шкіл УПА, нагороджений Залізним хрестом та Хрестом Симона Петлюри.

Провулок Йова Борецького вже перейменовували рішенням сесії Острозької міської ради наприкінці червня 2022 року. До цього він називався Горний.

"Всі жителі тієї вулиці підписали звернення до комісії при міській раді з тим, що вони не погоджуються з такою назвою і просять переглянути можливість перейменувати його в Гірський. Ми розглянули це на громадській комісії. Прозвучало те, що провулок Гірський — це історична назва, ще за часів Польщі була. Думка була, що провести обговорення і можливо повернути історичну назву вулиці", — пояснив начальник відділу з питань містобудування та архітектури Острозької міськради Віктор Савчук.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.