Україна ініціює внесення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Україна клопотатиме про включення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за прискореною процедурою

Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко за підсумками зустрічі з генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азуле і її заступником з питань культури Ернесто Оттоне.

"Внесення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО має бути прискорено. Це дасть змогу краще захистити світову культурну спадщину. Об'єкт визнаний і охороняється українською державою. Він розташований лише за кілька десятків кілометрів від лінії фронту й вже зазнав артилерійського обстрілу, а 24 липня росіяни зруйнували частину великого скляного даху та вікон Одеського художнього музею 1899 року", - зазначив Ткаченко.

На прохання України ЮНЕСКО вже мобілізувала міжнародних експертів для надання технічної підтримки, щоб ця номінація могла бути терміново розглянута державами-членами, що входять до Комітету всесвітньої спадщини, та включена до Списку всесвітньої спадщини та до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Комітету всесвітньої спадщини також буде запропоновано включити об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Києві та Львові до списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.