12 серпня почнуться дискусії про деколонізацію в Одесі

12 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію «Імперія: пам’ятати не можна повернути»

12 серпня платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію "Імперія: пам'ятати не можна повернути". Відвідати події можна буде в одеській бібліотеці імені Грушевського або долучитися до трансляцій онлайн. Зібрані під час заходів кошти будуть передані на підтримку ЗСУ.

 

Війна, яку веде Росія проти України, змушує міркувати не тільки про військовий опір, але й про ту частину минулого, яке пов'язано з Росією, зокрема, Російською імперією. Її сліди присутні в публічному просторі українських міст, а простір культурний наповнюють наративи, які ми не завжди помічаємо. Тож як зробити так, щоб імперія назавжди втратила владу над нами?

Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво і Зелений театр починають розмову про імперське минуле на Півдні України, зокрема в Одесі. Ми запускаємо серію публічних дискусій, у яких разом із експертами будемо шукати відповіді на питання, як нам будувати розмову з минулим, щоб створити перспективу бажаного майбутнього.

Кураторка та модераторка дискусійної програми — Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

Події проходитимуть двічі на місяць протягом серпня і вересня, по п'ятницях, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського (вул. Троїцька, 49/51). 

Приєднатися до подій також можна буде онлайн під час прямих трансляцій y Facebook. 






Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".