Ткаченко підтримав демонтаж пам'ятника Катерині ІІ

Міністр культури окреслив свою позицію щодо пам'ятника Катерині ІІ в Одесі: "навряд його потрібно залишати"

Про це в інтерв'ю онлайн-медіа "Свідомі" сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

"Щодо пам'ятника Катерині ІІ в мене очевидна думка: навряд його потрібно залишати. Проте це першочергово має бути рішення одеських депутатів з відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде - не сумнівайтеся, ми дамо згоду", - сказав Ткаченко.

"Якщо пам'ятка належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада подає до нас рішення щодо винесення її з цього списку. У такому випадку пам'ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам'ятників чи віддати до музею. Тобто не обов'язково трощити. Якщо це національна пам'ятка, то вносимо пропозицію до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення. Ми просимо місцеві органи влади вирішувати, зважаючи на думки експертів, але також і на місцеві традиції чи історії, пов'язані з тим чи тим місцем", - додав він.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.