Розробляється стратегія відвідування місць пам’яті війни

Державне агентство з розвитку туризму України зібрало ініціативну групу, яка працюватиме над стратегією відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Після 24 лютого 2022 року Державне агентство розвитку туризму почало розробляти реєстр місць пам'яті російсько-української війни, який ляже в основу концепції їх відвідування. Одночасно архітектор Слава Балбек, засновник balbek bureau, публічно запропонував суспільству свій проєкт меморіалізації зруйнованого мосту в Ірпені. 

 
Зруйнований міст в Ірпені, 2022
Фото — Микола Доценко, надані balbek bureau

Відтак Державне агентство розвитку туризму сформувало ініціативну групу і запросило до роботи спеціалістів із різних сфер, зокрема платформу культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. До ініціативної групи також увійшли представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства культури і інформаційної політики України, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам'яті, громадської організації "Музей сучасного мистецтва" та архітектурної майстерні balbek bureau.

"Наше завдання — створити професійний майданчик для обговорення, який може стати полем спільного пошуку, — каже очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів. — Тема дуже складна і болюча, тому поспішати зі створенням меморіалів не варто.

Перш за все, враховуючи суспільну думку та світовий досвід, необхідно сформувати культуру відвідування місць пам'яті війни. Якщо цього не робити зараз, є ризик пізніше отримати в цих місяцях болі та героїзму українського народу так званий овертуризм (overtourism) — туризм, який вийшов із-під контролю. Що призведе до стихійної інструменталізації трагедії та перетворення її на атракціон".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.