Розробляється стратегія відвідування місць пам’яті війни

Державне агентство з розвитку туризму України зібрало ініціативну групу, яка працюватиме над стратегією відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Після 24 лютого 2022 року Державне агентство розвитку туризму почало розробляти реєстр місць пам'яті російсько-української війни, який ляже в основу концепції їх відвідування. Одночасно архітектор Слава Балбек, засновник balbek bureau, публічно запропонував суспільству свій проєкт меморіалізації зруйнованого мосту в Ірпені. 

 
Зруйнований міст в Ірпені, 2022
Фото — Микола Доценко, надані balbek bureau

Відтак Державне агентство розвитку туризму сформувало ініціативну групу і запросило до роботи спеціалістів із різних сфер, зокрема платформу культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. До ініціативної групи також увійшли представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства культури і інформаційної політики України, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам'яті, громадської організації "Музей сучасного мистецтва" та архітектурної майстерні balbek bureau.

"Наше завдання — створити професійний майданчик для обговорення, який може стати полем спільного пошуку, — каже очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів. — Тема дуже складна і болюча, тому поспішати зі створенням меморіалів не варто.

Перш за все, враховуючи суспільну думку та світовий досвід, необхідно сформувати культуру відвідування місць пам'яті війни. Якщо цього не робити зараз, є ризик пізніше отримати в цих місяцях болі та героїзму українського народу так званий овертуризм (overtourism) — туризм, який вийшов із-під контролю. Що призведе до стихійної інструменталізації трагедії та перетворення її на атракціон".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".