Археологи знайшли фрагменти посуду XVII століття на Тернопільщині

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на директора Борщівського краєзнавчого музею Михайла Сохацького.

"Попри складну ситуацію, спричинену війною з російським агресором, ми продовжуємо планові археологічні обстеження нашого регіону. Так, оглядаючи печеру поблизу Мельниці-Подільської, ми виявили досить інтригуючі знахідки. На долівці одного із лабіринтів печери знайшли фрагменти глиняного посуду, який датується XVII століттям. Цікавими для подальших досліджень є давні настінні написи", - розповів Сохацький.

За його словами, серед знахідок - останки мінімум двох людей, які за попередніми даними, загинули за невідомих обставин, можливо, переховуючись у печері під час турецьких набігів.

Працівники Борщівського краєзнавчого музею складають науковий опис та проводять паспортизацію знахідок. Печеру дослідники внесли до переліку важливих археологічних пам'яток Тернопільщини.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.