Не хочуть Петлюри - хочуть Затишну, Солов'їну, Ясну або Дружну

Кілька мешканців Ірпіня виступили проти перейменування вулиці Толстого на честь Симона Петлюри

Кілька мешканців міста Ірпінь, що суттєво постраждало від російської агресії, виступили проти перейменування вулиці Льва Толстого у цьому місті на честь одного із символів українського національного руху Симона Петлюри.

У вайбері була створена група під назвою "Толстого" для противників такого перейменування. Також свої заперечення вони висловили у фейсбук-групі "Ірпінь Daily / Ирпень". З коментарів під цим постом стало зрозуміло, що далеко не усі мешканці цієї вулиці виступають проти перейменування на Симона Петлюри.

Також противники перейменування погрожуть дізнатися "хто з мешканців вул.Толстого запропонував назву Симона Петлюри".

Ірпінь після російської окупації
Ірпінь після російської окупації
автор фото: Михайло Джос

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.