У Василькові замість вулиць Винниченка та Костомарова будуть Радісні, Добросусідські та Історичні

Васильківська міська рада проявила свій національний інфантилізм

Як повідомила міська голова Василькова Наталія Баласинович, 6 вересня Васильківська міська рада ухвалила рішення про перейменування 132 вулиць у міській громаді.

 

З мапи міста зникли російські та радянські назви. Але не тільки. Під перейменування потрапили вулиці Володимира Винниченка (письменник, політик, перший український прем'єр-міністр у 1917-1918 рр.), Миколи Костомарова (історик) та пожежника-чорнобильця Миколи Титенка. При цьому вулиця Декабристів зберегла свою назву (але пообіцяли її назву винести на громадське обговорення).

Ще більший подив викликають нові назви вулиць у Василькові та довколішних селах: Весняна, Кленова, Бузкова, Світла, Шовковична, Творча, Медова, Світанкова, Трояндова, Пшенична, Липова, Родинна, Доброти, Мужності - і ще кілька десятків подібних, нібито "нейтральних", топонімів.

"Компоти і гербарії", "матьорі садоводи", "інфантилізм та малоросійство", "малоросійська оперетка", "суміш безвідповідальності і довбойобства" - найбезневинніші коментарі, що отримала ця новина у соцмережах, зокрема на сторінці Алли Колбовської.

Після зливи критики очільниця старовинного міста Василькова, відомого ще з давньоруських часів, Наталія Баласинович обмежила можливість коментування під новиною про перейменування.

 
 
 
 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.