Створено сайт про Соломію Крушельницьку

Сайт створено до 150-ліття співачки, її ювілей відзначають 23 вересня

Відтепер дізнатися про життя і творчість української оперної діви Соломії Крушельницької можна на сайті krushelnytska.mkip.gov.ua, який розроблений за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти та Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

 

Ресурс створений до 150-ліття співачки, її ювілей відзначають 23 вересня. Ця дата входить до переліку пам'ятних дат під егідою ЮНЕСКО. 

"Цього року ми відзначаємо ювілей великої та яскравої Соломії Крушельницької на державному рівні. Вроджений талант, досконале виконавське мистецтво, вміння перетворювати кожну виставу на феєрію – це дійсно дар, яким володіла оперна діва й чим донині захоплюється весь світ. Маємо зробити все можливе, щоб якомога більше людей знали про талановиту й легендарну українку", – сказав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Сайт присвячений біографії національної легенди, чий надзвичайний голос та неповторність акторського перевтілення підкорили серця мільйонів людей у багатьох країнах. Тут можна дізнатись цікаві факти з життя співачки. Адже її історія – це яскравий шлях успіху надзвичайно талановитої, харизматичної та цілеспрямованої жінки. 

Крім того, всім охочим стали доступними фотографії, оперний репертуар, деталі концертної діяльності, рецензії на творчість співачки, інформація про міста та театри, в яких виступала оперна діва, а також дискографія відомої українки.   





Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.