МКІП працює над онлайн-реєстрами пам'яток та музейних цінностей

Міністерство культури та інформаційної політики України працює над онлайн-реєстрами об’єктів архітектурної та археологічної спадщини та музейних цінностей

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

 

"Ми працюємо над онлайн-реєстром, який включатиме в себе перелік усіх об'єктів архітектурної та археологічної спадщини. Минулого року представники обласних державних адміністрацій вже внесли дані про пам'ятки в нашу пілотну базу даних, а сьогодні ми працємо над уточненням геопросторових даних цих об'єктів, фотофіксацією, співпрацюємо з держгеокадастром задля використання ортофотопланів, а також над розробкою онлайн-кабінетів для регіональних уповноважених", - розповіла Бондар.

На сьогодні в електронному вигляді облікову документацію ведуть тільки 10-15% музеїв, що, за її словами, "дуже -дуже мало".

"На сьогодні маємо близько 12 мільйонів музейних цінностей. Найголовніша проблематика полягає в тому, що всі облікові картки цих об'єктів зберігаються в самих музеях тільки в паперовому вигляді. Маємо на меті створити онлан-реєстр, куди музеї зможуть самостійно інтегрувати дані про об'єкти мистецтва, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться або були втрачені, на жаль", - додала Бондар.

Бондар також зазначила, що "реалізація цього проєкту дасть можливість усім охочим дізнатися в національній пошуковій системі , що в якому музеї зберігається".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".