МКІП працює над онлайн-реєстрами пам'яток та музейних цінностей

Міністерство культури та інформаційної політики України працює над онлайн-реєстрами об’єктів архітектурної та археологічної спадщини та музейних цінностей

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

 

"Ми працюємо над онлайн-реєстром, який включатиме в себе перелік усіх об'єктів архітектурної та археологічної спадщини. Минулого року представники обласних державних адміністрацій вже внесли дані про пам'ятки в нашу пілотну базу даних, а сьогодні ми працємо над уточненням геопросторових даних цих об'єктів, фотофіксацією, співпрацюємо з держгеокадастром задля використання ортофотопланів, а також над розробкою онлайн-кабінетів для регіональних уповноважених", - розповіла Бондар.

На сьогодні в електронному вигляді облікову документацію ведуть тільки 10-15% музеїв, що, за її словами, "дуже -дуже мало".

"На сьогодні маємо близько 12 мільйонів музейних цінностей. Найголовніша проблематика полягає в тому, що всі облікові картки цих об'єктів зберігаються в самих музеях тільки в паперовому вигляді. Маємо на меті створити онлан-реєстр, куди музеї зможуть самостійно інтегрувати дані про об'єкти мистецтва, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться або були втрачені, на жаль", - додала Бондар.

Бондар також зазначила, що "реалізація цього проєкту дасть можливість усім охочим дізнатися в національній пошуковій системі , що в якому музеї зберігається".

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.