У Володимирі позбулись майже усіх російських та радянських топонімів

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви.

 

Кільком вулицям повернули цікаві локальні назви - Староостровецька, Кутова, Зап'ятницька. Вшановано у назвах місцевих та загальноукраїнських діячів. П'ять вулиць отримали "жіночі" імена - Лесі Паєвської, Галини Коханської, Олени Полонської, Лесі Українки та Людмирської Діви. Також здебільшого враховано думку мешканців окремих вулиць, які отримали бажані топоніми.

Перелік нових назв вулиць:  

  1. Алябушева - Європейська
  2. Берегового - Андрія Войнаровського
  3. Гагаріна - Леоніда Каденюка
  4. Глінки - Євгена Колодійчука
  5. Грисюка - Івана Перлика
  6. Декабристів - Героїв Крут
  7. Ільїна - Сонячна
  8. Карбишева - Староостровецька
  9. Комарова - Павла Скоропадського
  10. Короленка - Кутова
  11. Крилова - Зап'ятницька
  12. Левенцова - Степана Фуги
  13. Лермонтова - Червоної Калини
  14. Лобачевського - Лесі Паєвської
  15. Ломоносова - Дем'яна Герштанського
  16. Менделєєва - Івана Пулюя
  17. Мілашенкова - Галини Коханської
  18. Митіна - Островецька
  19. Миколи Глущенка - Рятувальників
  20. Надії Курченко - Олени Полонської
  21. Некрасова - Ярослава Царука
  22. Павлова - Шпитальна
  23. Попова - Людмирської діви
  24. Поповича - Петра Мартинюка
  25. Пушкіна - Гімназійну
  26. Сахарова - Миколи Букатевича
  27. Солопа - Праведників народів світу
  28. Софії Ковалевської - Івана Ющука
  29. Станіславського - Залужна
  30. Тараскіна - Вузька
  31. Туполєва - 39-го Полку
  32. Тургенєва - Цегельна
  33. Філатова - Володимира Андрощука
  34. Чернишевького - Михайла Тележинського
  35. Чайковського - Юзефа Чеховіча
  36. 9 травня - Павла Півоваренка
  37. Лишені - Левка Лук'яненка
  38. Об'їзна - 51-ї бригади
  39. Олексієвського - Млинна
  40. Олійника - Крива
  41. Гуденка - Миколи Аркаса
  42. 20 липня - 14-ї Князівської бригади
  43. Червонобережн (село Заріччя) - Затишна
  44. 1 травня (село Вощатин) - Євгена Гаврилюка
  45. Колгоспна (село Новосілки) – Тиха
  46. Жовтнева (село Суходоли) – Лесі Українки

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.