У Володимирі позбулись майже усіх російських та радянських топонімів

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви.

 

Кільком вулицям повернули цікаві локальні назви - Староостровецька, Кутова, Зап'ятницька. Вшановано у назвах місцевих та загальноукраїнських діячів. П'ять вулиць отримали "жіночі" імена - Лесі Паєвської, Галини Коханської, Олени Полонської, Лесі Українки та Людмирської Діви. Також здебільшого враховано думку мешканців окремих вулиць, які отримали бажані топоніми.

Перелік нових назв вулиць:  

  1. Алябушева - Європейська
  2. Берегового - Андрія Войнаровського
  3. Гагаріна - Леоніда Каденюка
  4. Глінки - Євгена Колодійчука
  5. Грисюка - Івана Перлика
  6. Декабристів - Героїв Крут
  7. Ільїна - Сонячна
  8. Карбишева - Староостровецька
  9. Комарова - Павла Скоропадського
  10. Короленка - Кутова
  11. Крилова - Зап'ятницька
  12. Левенцова - Степана Фуги
  13. Лермонтова - Червоної Калини
  14. Лобачевського - Лесі Паєвської
  15. Ломоносова - Дем'яна Герштанського
  16. Менделєєва - Івана Пулюя
  17. Мілашенкова - Галини Коханської
  18. Митіна - Островецька
  19. Миколи Глущенка - Рятувальників
  20. Надії Курченко - Олени Полонської
  21. Некрасова - Ярослава Царука
  22. Павлова - Шпитальна
  23. Попова - Людмирської діви
  24. Поповича - Петра Мартинюка
  25. Пушкіна - Гімназійну
  26. Сахарова - Миколи Букатевича
  27. Солопа - Праведників народів світу
  28. Софії Ковалевської - Івана Ющука
  29. Станіславського - Залужна
  30. Тараскіна - Вузька
  31. Туполєва - 39-го Полку
  32. Тургенєва - Цегельна
  33. Філатова - Володимира Андрощука
  34. Чернишевького - Михайла Тележинського
  35. Чайковського - Юзефа Чеховіча
  36. 9 травня - Павла Півоваренка
  37. Лишені - Левка Лук'яненка
  38. Об'їзна - 51-ї бригади
  39. Олексієвського - Млинна
  40. Олійника - Крива
  41. Гуденка - Миколи Аркаса
  42. 20 липня - 14-ї Князівської бригади
  43. Червонобережн (село Заріччя) - Затишна
  44. 1 травня (село Вощатин) - Євгена Гаврилюка
  45. Колгоспна (село Новосілки) – Тиха
  46. Жовтнева (село Суходоли) – Лесі Українки

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.