На подвір’ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували радянський пам’ятник

Пам’ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам’яттю українців

30 вересня на Львівщині, в селі Прилбичі Новояворівської громади, на подвір'ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували черговий радянський пам'ятник. У цьому символічному місці, де в перші дні окупації західної частини України 1939 року росіяни розстріляли графа Льва Шептицького з родиною, такий пам'ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам'яттю українців.
Ініціаторами демонтажу пам'ятника стала сама громада і активісти ініціативи "Локальна декомунізація".
Зокрема, представник ініціативи Назар Мединський зазначив присутнім на демонтажі представникам ЗМІ наступне:
"думаю, ні в кого не виникає бажання і далі носити квіти русскім "альошам і ванькам", якими маркували свій простір совєтські окупанти в наших містах і селах. Поміж прізвищами місцевих, яких насильно мобілізували до "красної" армії, на символічних плитах точно є імена чекістів, які катували наш народ.
Їхні діти і внуки 24 лютого прийшли робити це знову - в Бучі, Ізюмі, Маріуполі і Бородянці. Поки наше військо б'ється з окупантами, ми маємо зачистити тил від ворога, який криється у символіці, а через неї - у сприйнятті нашого простору, в наших спогадах про села і міста".
 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".