У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного

У Будинку-музеї Тараса Шевченка, що в центрі Києва, відкрилася пам’ятна експозиція Романа Ратушного – відомого громадського активіста і воїна, який загинув за Україну на війні з російськими окупантами

Про це повідомляє Новинарня.

 

"Музей у нас невеликий, тож на тлі режиму збереження оригіналів Шевченкових особистих речей ми дещо трансформували експозицію, щоб вивільнити простір (між першою та шостою залами), який присвячений Ромі", – розповів завідувач музею Мирон Гордійчук, нині також мобілізований до лав ЗСУ.

У "просторі Ратушного" можна побачити прапор повстанців Холодноярської республіки, що вкривав труну з тілом Романа – розвідника 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", його тактичну кепку з шевроном "Коти ЗСУ" і марку, присвячену Романові.

На стіні – портрет загиблого героя і текст:

"Роман Ратушний належав до нового покоління українців, готових сміливо відстоювати свої принципи та цінності. Активіст, який багато зробив для розвитку громадянського суспільства своєї країни: боровся проти незаконної забудови Києва, поліцейського свавілля, корупції.

Початок широкомасштабної війни став для усіх нас перевіркою на міцність, часом визначати, хто ми і на що готові для захисту свого. Роман пішов до територіальної оборони Києва, пізніше – приєднався до 93-ї бригади "Холодний Яр".

Роман загинув. Але він триватиме в людях, яких і далі об'єднує, цінностях, які тепер захищатимуть вони".

Будинок-музей Тараса Шевченка розташований у самому центрі столиці, біля майдану Незалежності, за адресою провулок Шевченка, 8а.

Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.