Рекламу на пам'ятках дозволили розміщувати до 1 січня

Верховна Рада відтермінувала до 1 січня 2023 року заборону рекламних конструкцій у межах території пам’ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць

Верховна рада ухвалила законопроєкт № 7685, яким відтерміновано до 1 січня 2023 року заборону на встановлення рекламних конструкцій у межах території пам'ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць.

У квітні 2021 року було ухвалено закон, яким заборонялося встановлення рекламних конструкцій на територіях історичних пам'яток. У серпні 2022 року ця заборона мала вступити у дію. Однак, законодавці відтермінували цю заборону.

Мотивоване рішення тим, що "про належне функціонування сфери зовнішньої реклами не може вестися мова", попереднім варіантом закону нібито "фактично запроваджено заборону на розміщення стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на невизначено широких територіях".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.