Рекламу на пам'ятках дозволили розміщувати до 1 січня

Верховна Рада відтермінувала до 1 січня 2023 року заборону рекламних конструкцій у межах території пам’ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць

Верховна рада ухвалила законопроєкт № 7685, яким відтерміновано до 1 січня 2023 року заборону на встановлення рекламних конструкцій у межах території пам'ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць.

У квітні 2021 року було ухвалено закон, яким заборонялося встановлення рекламних конструкцій на територіях історичних пам'яток. У серпні 2022 року ця заборона мала вступити у дію. Однак, законодавці відтермінували цю заборону.

Мотивоване рішення тим, що "про належне функціонування сфери зовнішньої реклами не може вестися мова", попереднім варіантом закону нібито "фактично запроваджено заборону на розміщення стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на невизначено широких територіях".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.