На Рівненщині виявили оригінали гравюр Ніла Хасевича

У сільській хаті в селі Розваж на Рівненщині виявили оригінали гравюр художника Ніла Хасевича

Про це повідомляє Суспільне.

 

Історик і мистецтвознавець Микола Бендюк придбав у селі Розваж Острозького району на РІвненщині стару хату. Прибираючи на горищі знайшов стару сумку, а у ній - дереворити роботи Ніла Хасевича.

"Саша заліз наверх і кличе мене: йди, подивися. Я вилажу, дивлюся — там в кутку він з-під полови дістав віхоть соломи, а в ньому була така невелика сумочка, де лежала ціла пачка оригінальних гравюр, які датуються 1949 роком", — пригадав Микола Бендюк.

Історики вияснив, що наприкінці 1940-х рр. власником цього будинку був боєць Української повстанської армії Степан Домащук, який помер у 1990-х рр. Відтоді хата неодноразово змінювала своїх власників. 

Знайдені дереворити, зі слів Миколи Бендюка, нині на реставрації, щоб відновити пошкоджені грибком втрати. Потому він планує передати їх українським музеям.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.