У Київській міськраді відклали перейменування вулиці Московської

На засіданні комісії Київської міської ради з місцевого самоврядування відклали питання про перейменування вулиці Московської

Про це заявив голова експертної топонімічної комісії міста Києва Олександр Алфьоров.

Під час громадського обговорення влітку цього року кияни висловились за перейменування вулиці Московської на честь князів Острозьких.

За процедурою перед винесенням проєкту рішення про перейменування вулиці документ мали розглянути на засіданнях депутатської комісії. Сьогодні це питання розглядали на засіданні комісії з місцевого самоврядування.

Депутатка Київської міської ради Дінара Габібулаєва від фракції "Європейської солідарності" запропонувала перейменувати Московську на "Європейського Союзу".

Голосуванням пропозицію Габібуллаєвої було відкладено. Після цього, за словами Олександра Алфьорова, депутат міської ради та заступник міського голови Володимир Прокопів заявив, що "Московська не буде перейменована на Острозьких".

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.