Мирослав Симчич офіційно став Героєм України

Сотенному Української повстанської армії, політв’язню, 99-річному Мирославові Симчичу присвоєно звання Герой України

"За героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні Української державності, багаторічну плідну громадську діяльність постановляю: Присвоїти звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" Симчичу Мирославу Васильовичу – українському військовому та громадському діячеві, сотенному Української повстанської армії, політв'язню радянських концтаборів", – йдеться в указі президента від 14 жовтня.

 

Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. У 1941 році вступив в Організацію українських націоналістів (ОУН). У 19 років, в 1943 році, Мирослав Симчич вступив в УПА й обрав псевдо "Кривоніс".

У лютому 1945 року брав участь у бою за Космач, в якому українські повстанці знищили 386 енкаведистів.

У 1948 році Мирослава Симчича арештували і засудили на 25 років таборів. У 1963 році він був звільнений, але через 5 років знову був засуджений. Вийшов на волю у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.