У Києві презентували видання "Російська навала. Окупація. Спротив (2022): Усні свідчення мешканців Київщини"
У Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану презентували видання у двох книгах «Російська навала. Окупація. Спротив (2022): Усні свідчення мешканців Київщини», яке вміщує розповіді очевидців про перші місяці широкомасштабного російського вторгнення, окупацію, бойові дії, евакуацію, спротив і взаємодопомогу.
Укладачі видання поділилися досвідом усноісторичних досліджень від початку широкомасштабного вторгнення. Вони розповіли про особливості експедиційної роботи, взаємодію з оповідачами, структуру двотомника та підготовку інтерв'ю до друку. Окрему увагу приділили тому, як перетворити записану розмову на текст із дотриманням етичних норм та безпекових моментів.
"Тематика видання неминуче викликала сильні емоції. Особисті спогади повертали присутніх – як записувачів, так й оповідачів – до пережитих подій, а усвідомлення того, що за текстами стоять реальні людські долі, надавало зустрічі особливої глибини. Емоційність не була перешкодою для фахової розмови – навпаки, вона допомогла відчути людський вимір дослідницької роботи та відповідальність за збереження свідчень",- поділилась враженнями від зустрічі наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Світлана Маховська.
Оформлення двох книг має виразний візуальний характер: у ньому використано твори сучасного французького художника П'єра Педро Берже, який з 2022 року відвідує Україну та відтворює воєнне повсякдення українців на полотні.
Над підготовкою видання до друку працювала команда дослідників, яка представляє три інституції: Інститут історії України НАН України, ГО "Чернігівський центр антропології війни" та Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
Розпочав польові дослідження у 2025 році кандидат економічних наук Микола Грінчук, співробітник Державного агентства України з управління зоною відчуження. Відповідальний редактор видання – доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк.
"Усна історія – це не лише метод дослідження. Це також спосіб уважно вислухати людину, зберегти її свідчення та включити індивідуальний досвід у спільну пам'ять. За кожним свідченням стоїть людина, за кожною книжкою – спільна праця, а за збереженою історією – можливість для суспільства пам'ятати, осмислювати й передавати досвід війни наступним поколінням", - зазначають організатори події.
