Усі розділи
Допомогти проекту

Національний музей Тараса Шевченка відновив роботу

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів

20 жовтня 2022

Національний музей Тараса Шевченка припинив приймати відвідувачів після російських обстрілів Києва 10 жовтня 2022 року. Тоді будівля музею постраждала від вибухової хвилі російської ракети - на першому та другому поверхах були вибиті вікна.

Завдяки допомозі партнерів - ГО Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", Тарасу Лисенку та Юрісу Пісковому - за кілька годин після обстрілу закрили найбільш критичні проблеми. 26 листів OSB-плити для перекриття пошкоджених вікон передані нам від Центру порятунку культурної спадщини. Також надали підтримку інші київські музеї.

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів. Доступними є основна експозиція, а також простір тимчасових виставкових проєктів ("Шевченко 4.5.0", "Якби колись мені сказали", "Перехрестя поколінь").

 
Теми
Дивіться також
Окупанти розробили план пограбування музеїв в Криму
Національний науково-природничий музей потребує допомоги
"Тексти" створили мапу з інформацією про літераторів, пов'язаних з Києвом
3D-копії «бородянського півня» потраплять до провідних музеїв світу
У Музеї Вінниці відкрилась виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті»
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини