IN MEMORIAM: Померла колишня політв'язень Ганна Іваницька

Померла колишня політув'язнена Ганна Іваницька

7 жовтня 2022

Ганна Іваницька (Бардин) народилася 31 березня 1925 року в с. Дмитровичі Мостиського району. 1942 року вступила до юнацтва ОУН, отримала псевдо Мотря. Була членкинею Товариства "Просвіта".

У 1941–1944 роках навчалася в Державній учительській семінарії в Яворові, після закінчення якої працювала в Українському допомоговому комітеті в Судовій Вишні, вчителювала в початковій школі с. Сусолів і водночас була зв'язковою в підпіллі ОУН.

1945 року вступила на фізико-математичний факультет Львівського педагогічного інституту, проте вже 5 жовтня її заарештували. Пройшла через жорстокі тортури у Львові, казанську "психушку". 1954 року повернулася до Львова, закінчила Львівський політехнічний інститут (хіміко-технологічний факультет). Працювала на ВО "Кінескоп", у відновленій "Просвіті".

Теми

політ'вязні

Дивіться також

In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький

Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру

In memoriam. Помер учасник УПА з Луцька

АНОНС: Онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році"

АНОНС: документальний цикл фільмів про українських дисидентів-політв’язнів

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Всі тексти «Історичної правди»

15 серпня, 15:23

У Дніпрі демонтували памʼятник Маргелову

14 серпня, 14:54

В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

13 серпня, 16:20

На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

Всі новини