IN MEMORIAM: Померла колишня політв'язень Ганна Іваницька

Померла колишня політув'язнена Ганна Іваницька

Ганна Іваницька (Бардин) народилася 31 березня 1925 року в с. Дмитровичі Мостиського району. 1942 року вступила до юнацтва ОУН, отримала псевдо Мотря. Була членкинею Товариства "Просвіта".

У 1941–1944 роках навчалася в Державній учительській семінарії в Яворові, після закінчення якої працювала в Українському допомоговому комітеті в Судовій Вишні, вчителювала в початковій школі с. Сусолів і водночас була зв'язковою в підпіллі ОУН.

1945 року вступила на фізико-математичний факультет Львівського педагогічного інституту, проте вже 5 жовтня її заарештували. Пройшла через жорстокі тортури у Львові, казанську "психушку". 1954 року повернулася до Львова, закінчила Львівський політехнічний інститут (хіміко-технологічний факультет). Працювала на ВО "Кінескоп", у відновленій "Просвіті".

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.