АНОНС: Онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році"

До 80-річниці вшанування пам’яті жертв розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України у червні-липні 1941 року, Український інститут національної пам'яті організовує онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році" за участі істориків та краєзнавців Києва, Львівщини, Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, Вінниччини, Харківщини.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Початок німецько-радянської війни обернувся для мешканців західних областей України драматичною сторінкою – масовими розстрілами в'язнів у тюрмах. Від 22 червня до початку липня 1941 року радянська влада знищила майже 22 тисячі людей. Таку ж практику застосували в центральних і східних регіонах.

Міжнародним правом такі дії підрозділів НКҐБ і НКВД кваліфікуються як злочин проти людяності. Вочевидь, саме тому десятки років його сліди спецслужби ретельно ховали. Завдяки "декомунізаційному пакету" законів, а саме про розкриття архівів репресивних органів, правда про перші дні німецько-радянської війни стає доступною.


Час: 17 червня, четвер, 11:00


Місце: трансляція на офіційному каналі УІНП в YouTube

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.