АНОНС: Онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році"

До 80-річниці вшанування пам’яті жертв розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України у червні-липні 1941 року, Український інститут національної пам'яті організовує онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році" за участі істориків та краєзнавців Києва, Львівщини, Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, Вінниччини, Харківщини.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Початок німецько-радянської війни обернувся для мешканців західних областей України драматичною сторінкою – масовими розстрілами в'язнів у тюрмах. Від 22 червня до початку липня 1941 року радянська влада знищила майже 22 тисячі людей. Таку ж практику застосували в центральних і східних регіонах.

Міжнародним правом такі дії підрозділів НКҐБ і НКВД кваліфікуються як злочин проти людяності. Вочевидь, саме тому десятки років його сліди спецслужби ретельно ховали. Завдяки "декомунізаційному пакету" законів, а саме про розкриття архівів репресивних органів, правда про перші дні німецько-радянської війни стає доступною.


Час: 17 червня, четвер, 11:00


Місце: трансляція на офіційному каналі УІНП в YouTube

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".