АНОНС: Онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році"

До 80-річниці вшанування пам’яті жертв розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України у червні-липні 1941 року, Український інститут національної пам'яті організовує онлайн-семінар "Масові розстріли в тюрмах НКВД у 1941 році" за участі істориків та краєзнавців Києва, Львівщини, Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, Вінниччини, Харківщини.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Початок німецько-радянської війни обернувся для мешканців західних областей України драматичною сторінкою – масовими розстрілами в'язнів у тюрмах. Від 22 червня до початку липня 1941 року радянська влада знищила майже 22 тисячі людей. Таку ж практику застосували в центральних і східних регіонах.

Міжнародним правом такі дії підрозділів НКҐБ і НКВД кваліфікуються як злочин проти людяності. Вочевидь, саме тому десятки років його сліди спецслужби ретельно ховали. Завдяки "декомунізаційному пакету" законів, а саме про розкриття архівів репресивних органів, правда про перші дні німецько-радянської війни стає доступною.


Час: 17 червня, четвер, 11:00


Місце: трансляція на офіційному каналі УІНП в YouTube

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.