АНОНС: документальний цикл фільмів про українських дисидентів-політв’язнів

Цикл розкриває історії українських політв’язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського

У День політв'язня в СРСР 30 жовтня Український інститут національної пам'яті та "Історична правда" презентують у Києві документальний цикл про українських дисидентів-політв'язнів. Про це повідомляє Тиждень.

 

Повідомляється, що документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів та розкриває історії українських політв'язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського. Вони є представниками дисидентського руху – вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, Святослав Караванський — з Одеси, а Микола Руденко — з  селища Юр'ївка на Донбасі.

У 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець.

В анонсі зазначається, що презентація призначена на 11:00 30 жовтня в інформагентстві "Укрінформ" і транслюватиметься наживо. Учасники презентації:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий фільму;
  • Олена Лодзинська, директорка Музею шістдесятництва;
  • Ольга Мовчан, режисерка документального циклу та авторка сценарію;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, продюсерка документального циклу, співробітниця Українського інституту національної пам'яті;
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".