In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький

Сьогодні, 23 листопада, у Харкові на 96-му році життя помер колишній в'язень чотирьох нацистських концтаборів, свідок Голодомору 1932-1933 років, зоозахисник Ігор Маліцький.

Про це повідомив засновник ГО UAnimals Олександр Тодорчук, передає Локальна історія.

 

"Прощавайте, людино зі сталі! Сьогодні у вічність пішов Ігор Маліцький. В часи Другої світової українець пройшов страшні концтабори Аушвіц, Терезін і Маутгаузен. Над ним ставив досліди нацистський "янгол смерті" Йозеф Менгеле. Але Маліцький вистояв", – написав Тодорчук.

Він розповів, що із Ігорем Маліцьким познайомився кілька років тому. У свої 92 роки той вирішив підтримати UAnimals.

"Називав цирки – концтабором для тварин і згадував, як у Аушвіці наглядачі теж змушувати виконувати "трюки" заради розваги. Написав лист президенту із закликом заборонити знущання на манежі", – написав Олександр Тодорчук.

У ЗМІ зазначають, що попри поважний вік Маліцький підтримував українських захисників та регулярно відвідував позиції ЗСУ на Донбасі.

За вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, військово-патріотичного виховання молоді, відданість справі, активну життєву позицію Маліцького нагородили орденом За заслуги II ступеня.


Ігор Маліцький народився 12 лютого 1925 року у Харкові. У 1938 році його батька репресували.

Пережив голод 1930-х років.

Під час окупації Харкова у 1943 році Маліцького відправили до Німеччини. Однак йому вдалось втекти до колишньої Чехословаччини. Там його й арештували.

За три роки був в'язнем чотирьох нацистських концентраційних таборів – Терезін, Аушвіц, Маутгаузен та його філії "Лінц 3". Там йому присвоїли номер 188005.

На початку 1945 року під час повстання у бараку смертників Маліцькому вдалось втекти.

Після визволення та демобілізації з Червоної армії закінчив Харківський гірничий інститут. Став вченим в галузі машинобудування, був найстаршим викладачем Української інженерно-педагогічної академії, який підготував шістьох кандидатів технічних наук. Попри вік, Ігор Маліцький залишався активним, зустрічався з молоддю, висловлював свою думку про події в Україні на Facebook, засуджував російську агресію, їздив до військовослужбовців на схід України.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.