Нобелівська премія миру. Реакція світу

Нобелівську премію миру 2022 року присудили українським, російським та білоруським правозахисникам. Світові політики та медіа відреагували привітаннями. А от Президент України - мовчить. Натомість негативно про цей здобуток українців висловився чиновник з офісу президента Подоляк

"Історична правда" зібрала привітання зі здобуттям Нобелівської премії миру українськими, російськими та білоруськими правозахисниками від провідних світових політиків та медіа.

 

Привітання від Президента США Джо Байдена:

 

"Цьогорічні лауреати Нобелівської премії миру нагадують нам, що навіть у темні дні війни, перед лицем залякування та тиском, спільне людське прагнення до прав і гідності не може бути знищено. Від імені американського народу я вітаю Алєся Бяляцького з Білорусі, Український центр громадянських свобод і російську організацію "Меморіал" із цією заслуженою нагородою.

Протягом багатьох років вони невтомно боролися за права людини та основні свободи, включаючи право вільно говорити та відкрито критикувати. Вони виконували свою місію пристрасно та наполегливо. Протягом усієї своєї історії "Меморіал" розкривав правду про знущання над радянськими та російськими громадянами, незважаючи на сильні залякування. Алєсь Бяляцький ніколи не відмовлявся від вимог демократичних свобод, на які заслуговує білоруський народ, навіть перебуваючи у в'язниці. В розпал жорстокої та неспровокованої війни Росії проти України Центр громадянських свобод у режимі реального часу документує військові злочини та звірства, які Росія заподіює українському народу.

Перш за все, сміливці, які виконують цю роботу, шукали правду та задокументували світові політичні репресії проти своїх співгромадян — висловлювалися, відстоювалися та дотримувалися курсу, коли їм погрожували ті, хто домагався їх мовчання. Цим вони зробили наш світ сильнішим. Алєсь Бяляцький, Центр громадянських свобод і "Меморіал" заслуговують на визнання за виконану ними роботу, приклад, який вони подали, і надію, яку вони вселяють на краще майбутнє своєю непохитною відданістю основним свободам" - йдеться у заяві Президента США.

На сайті Президента України єдина згадка про Нобелівську премію миру - це слова Зеленського у березні 2022 року під час виступу перед норвезьким парламентом - стортінгом:

 
Натомість Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі:
 

"The Times":

 

Одна з найбільших норвезьких газет "Dagbladet":

 
 

Міжнародна федерація прав людини привітала лауреатів:

 

"The New York Times":

 

Найбільша арабомовна мережа "Аль-Джазіра" також не минула номінантів:

 
"Rzeczpospolita":
 
"The Guardian":
 
"Associated Press":
 
"The Washington Post":
 
Президент Франції Еммануель Макрон:
 
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок:
 

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс:

 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:

 

Білоруський антилукашенківський рух втішений:

 
 

І вважає, що "боротьба за права людини, у тому числі у Білорусі, зараз ведеться саме в Україні".

 

Російські медіа та політики стверджують, що рішення про присудження премії має політичний підтекст та називають "воєнною операцією проти Росії":

 

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."