У Польщі перепоховали трьох президентів

До Польщі з Великої Британії перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні

Про це повідомляє Європейська правда.

 

До Польщі з Великої Британії 12 листопада перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні – Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, які очолювали країну під час і після Другої світової війни.

Траурна процесія з останками президентів Польщі вирушила в суботу з військового аеропорту у Варшаві до Храму Божого Провидіння, де й відбулася церемонія їхнього перепоховання у спеціально створеному Мавзолеї президентів Республіки Польща в екзилі.

Окрім Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, будуть перепоховані також останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський із дружиною.

Завершальним елементом заходу стало урочисте відкриття Зали пам'яті, присвяченої президентам Республіки Польща у вигнанні. Їх разом із мавзолеєм відкриють для відвідування з 14 листопада.

Уряд Польщі у вигнанні сформувався після нападу на Польщу 1939 року нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Він діяв спочатку в Парижі та Анже, що на заході Франції, а згодом – у Лондоні.

До 1945 року польський уряд в екзилі визнавали єдиною законною владою Республіки Польща, але після Другої світової війни він втратив цей статус. Проте в Лондоні уряд продовжував свою діяльність до 1990 року, коли останній президент у вигнанні Ришард Качоровський передав атрибути влади президентові Лєху Валенсі.

Як наголошує влада Польщі, перепоховання трьох президентів у вигнанні буде символічним завершенням чотирирічного святкування 100-річчя незалежності Польщі. 

Україна також має своїх президентів у вигнанні - Андрій Лівицький, Степан Витвицький, Спиридон Довгаль, Микола Лівицький та Микола Плав'юк. Усі вони поховані за межами України.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."