У Кропивницькому планують декомунізацію списку почесних громадян

Про це повідомляє Суспільне.

 

Провести декомунізацію переліку Почесних громадян міста Кропивницького запропонувала депутатка міської ради Кропивницького Валентина Яремчук.

Депутатка сказала, серед 40 почесних громадян можна побачити тих людей, які підпадають під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" через те, що обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР та інших союзних або автономних радянських республік. Наприклад:

  • Іван Конєв — радянський воєначальник, маршал СРСР, двічі Герой СРСР. Керував придушенням народного повстання в Угорщині у 1956 році, був одним з головних лідерів руху "сталіністів". Член ЦК КПРС 1952—1973. Депутат Верховної Ради СРСР I-VIII скликань.
  • Олександр Родимцев — радянський воєначальник, генерал-полковник, двічі Герой СРСР. Брав участь у вторгненні СРСР до Польщі. У 1940 брав активну участь в агресії СРСР до Фінляндії. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР II-III скликання.
  • Олексій Жадов — генерал Червоної армії, Герой СРСР.  Воював в Україні, Білорусі та Середній Азії проти представників національно-визвольних рухів. Депутат Верховної ради СРСР II скликання та VI-VII скликань.

Зі списком "Почесний громадянин міста Кропивницького" можна ознайомитися на сайті міськради.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.