У Кропивницькому планують декомунізацію списку почесних громадян

Про це повідомляє Суспільне.

 

Провести декомунізацію переліку Почесних громадян міста Кропивницького запропонувала депутатка міської ради Кропивницького Валентина Яремчук.

Депутатка сказала, серед 40 почесних громадян можна побачити тих людей, які підпадають під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" через те, що обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР та інших союзних або автономних радянських республік. Наприклад:

  • Іван Конєв — радянський воєначальник, маршал СРСР, двічі Герой СРСР. Керував придушенням народного повстання в Угорщині у 1956 році, був одним з головних лідерів руху "сталіністів". Член ЦК КПРС 1952—1973. Депутат Верховної Ради СРСР I-VIII скликань.
  • Олександр Родимцев — радянський воєначальник, генерал-полковник, двічі Герой СРСР. Брав участь у вторгненні СРСР до Польщі. У 1940 брав активну участь в агресії СРСР до Фінляндії. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР II-III скликання.
  • Олексій Жадов — генерал Червоної армії, Герой СРСР.  Воював в Україні, Білорусі та Середній Азії проти представників національно-визвольних рухів. Депутат Верховної ради СРСР II скликання та VI-VII скликань.

Зі списком "Почесний громадянин міста Кропивницького" можна ознайомитися на сайті міськради.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.