Спецпроект

Парламент ухвалив зверенення щодо визнання Голодомору геноцидом

Верховна Рада України ухвалила зверенення до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932–1933 років в Україні геноцидом українського народу

Верховна Рада України закликає парламенти держав світу визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Відповідну постанову "Про Звернення Верховної Ради України до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу" (№8199) підтримали 310 нардепів.

Так, у тексті звернення зазначається, що в 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим СРСР задумав та реалізував в Україні злочин – винищення мільйонів українців голодом. На позначення цієї трагедії використовується слово "Голодомор".

"У 1932-1933 роках мільйони українців померло найстрашнішою із смертей, опір комуністичному режиму придушений, частина українського народу була асимільована. Режиму вдалося приховати свій злочин за стіною пропаганди і брехні в межах СРСР та за кордоном. Однак в українського народу виявилося достатньо сил для того щоб відродитися від втрат, болю, нав'язаної історичної амнезії та вибороти свою незалежність", – підкреслюється в зверненні.

Український пармламент закликає парламенти держав світу відновити історичну справедливість та визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.