Конкурс «Вікі любить пам’ятки» допустив до участі росіян

Україна не братиме участі у міжнародному етапі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2022

Організаційний комітет проєкту "Вікі любить пам'ятки" в Україні вирішив не подавати українські фото на міжнародний етап.
 
Причиною є рішення міжнародних організаторів конкурсу, всупереч запиту української команди, допустити до міжнародного етапу світлини пам'яток культурної спадщини з Росії.
"Ми вважаємо неприйнятним участь у міжнародному конкурсі світлин країни, яка веде проти України війну і вбиває тисячі українців, а також систематично руйнує та викрадає українські пам'ятки культури, архітектури, археології.
Окрім того, російська війна позбавила українські фото рівних умов у змаганні — українські учасники конкурсу працювали з багатьма обмеженнями, накладеними війною (безпекові ризики, перебої зі зв'язком і транспортом).
З цих причин ми не хочемо допустити, щоб українські фото пам'яток культури опинилися чи змагалися поруч із російськими у момент, коли наші пам'ятки руйнуються внаслідок російської збройної агресії" - йдеться у заяві українського оргкомітету конкурсу.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.