У Польщі оголосили пам'яткою капличку 2011 року будівництва

Про це повідомляє Gazeta Wyborcza.

 

1 грудня мазовецький консерватор пам'яток (посадова особа, що відповідає за захист пам'яток на воєводському рівні) професор Якуб Левицький оголосив пам'яткою каплицю у селі Тарнів (гміна Вільга, Гавролінський повіт).

Цю каплицю збудовано на приватній земельній діялнці у 2011 році. Має висоту 12 м, довжину 9 м і ширину майже 5 м. Виглядає як літній будиночок, але має хрест. Будівля ніколи не була освячена як релігійна споруда.

Дерев'яна будівля з гонтовим дахом має одну скляна стіна за вівтарем, крізь яку відкривається вид з урвища на Віслу. 

Об'єкт спроектували архітектори Марта та Лех Ровінські зі студії "Бетон". Проєкт будівлі увійшов до п'ятірки фіналу Архітектурної премії "Політика" та серед 45 проектів, які у 2011 році були номіновані на найпрестижнішу архітектурну премію Європи імені Міса ван дер Рое.

"Це витвір минулої епохи, оскільки це один із останніх зразків дерев'яної сакральної архітектури, зведеної на польських землях протягом кількох сотень років", – стверджує мазовецький консерватор в опублікованому комюніке.

Минулого літа будівлю виставили на продаж з умовою перемістити в інше місце. У листопаді 2021 року власник помер, а майном заволоділи кредитори. Внесення до реєстру пам'яток унеможливить знесення та перенесення будівлі без згоди пам'яткоохоронця.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.